Сучасна назва: Думонтія бульбиста, Dumontinia tuberosa Bull.
Застаріла назва: Склеротинія бульбиста, Sclerotinia tuberosa.
Це невеликий чашоподібний весняний гриб, що рясно росте в скупченнях вітряниці (Anemone).
Детальний опис
Плодове тіло чашоподібне, невелике, на довгій тонкій ніжці, яка майже не піднімається над поверхнею ґрунту.
Чашка: Висота не більше 3 см, діаметром 2-3, до 4-х сантиметрів. На початку зростання майже округла, з сильно загнутим усередину краєм. Зі зростанням набуває форми чашечки або коньячного келиха зі злегка загнутим усередину краєм, потім поступово розкривається, край рівний або навіть трохи відігнутий назовні. Чашка зазвичай гарної правильної форми.
Внутрішня поверхня – плодоносна (гіменальна), коричнева, гладка, на «дні» може бути трохи складчастою, чорнуватою або з темними крапками.
Зовнішня поверхня стерильна, гладка, світло-коричнева, матова.
Ніжка: добре виражена, довга, до 10 см завдовжки, тонка, діаметром близько 0,3 см, щільна. Майже повністю занурена у ґрунт. Нерівна, вся у закруглених вигинах. Темна, коричнево-бура, чорновата.
Якщо акуратно розкопати ніжку до самої основи, буде видно, що склероцій приростає до бульб рослин (вітрениці). Виглядає це як чорнуваті бульбочки, довгасті, розміром 1-2 (3) сантиметри.
Споровий порошок: білувато-жовтий.
Спори: безбарвні, еліпсоїдні, гладкі, 12-17 х 6-9 мкм.
Аски: 120-150 х 8-10 мкм, циліндричної форми.
М’якуш: дуже тонкий, ламкий, воскуватий, білуватий, без особливого запаху і смаку.
Сезон та розповсюдження
Думонтія бульбиста плодоносить з кінця квітня до кінця травня в листяних та змішаних лісах, на ґрунті, у низинах, на галявинах та узбіччях, обов’язково поруч із квітами Вітрениці. Росте невеликими групами, зустрічається всюди, досить часто, але рідко привертає увагу грибників. Не звертайте увагу, що на фото поруч з чашками Думонтії видно квіти проліска: вітряниця на той час вже відквітла і не потрапила в кадр.
Екологія
Склероцій Думонтії бульбистої утворюється на бульбах різних видів Вітряниці – Вітряниці лютикової, Вітряниці дубравної, Вітряниці трилистної, дуже рідко – чистяка весняного.
Представники Dumontinia належать до біологічної групи гемібіотрофів.
Навесні під час цвітіння рослин аскоспори грибів розносяться вітром. Потрапляючи на рильце маточки, вони проростають. Заражені суцвіття буріють та гинуть, а уражені стебла не плодоносять. Гіфи гриба повільно ростуть вниз стеблом і утворюють спермації під епідермісом. Спермації проривають епідерміс та з’являються на поверхні стебел у вигляді коричневих чи смарагдових слизових крапель. Краплинно-рідка волога і комахи поширюють спермації вниз по стеблині, де і починають розвиватися склероції.
Їстівні властивості
Думонтія бульбиста вважається неїстівним грибом. Даних про отруйність немає. Мабуть, не знайшлось бажаючих скуштувати: грибочки дуже малі.
Подібні види
Є кілька видів весняних грибів, подібних до Думонтинії.
Для точної ідентифікації Dumontinia tuberosa, якщо під рукою немає мікроскопа, необхідно розкопувати ніжку до самої основи. Це єдина надійна макроознака. Якщо ми викопали ніжку цілком і виявили, що склероцій обволікає кореневище вітряниці — перед нами точно Думонтія бульбиста.
Є ще кілька видів Dumontinia, які теж ростуть зі склероцій, але вони не паразитують на кореневищах Вітряниць.
Є ще кілька видів Sclerotinia, які теж ростуть зі склероцій, але вони nt; не паразитують на кореневищах Вітряниць.
Серед подібних до Думонтинії є Циборія аментацея (Ciboria amentacea). У цього виду такі ж дрібні непомітні філіжанки бежевого, бежево-коричневого кольору. Але Ciboria amentacea в середньому дрібніша, ніж Dumontinia tuberosa. А головну відмінність буде видно, якщо розкопати основу ніжки. Циборія аментацея (сережчата) росте на торішніх вільхових сережках, не на коренях рослин.
За посиланням “Обговорити на форумі” ви можете поділитись фотографіями своїх знахідок.
